<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" version="2.0"><channel><title>Главпорт – RSS-экспорт новостей</title><link>http://www.glavport.net/</link><description>Система сбора и поиска новостей: политика, экономика, спорт, происшествия, культура, шоу-бизнес</description><image><url>http://www.glavport.net/img/glavport_rss.jpg</url><title>Главпорт – RSS-экспорт новостей</title><link>http://www.glavport.net/</link><width>144</width><height>35</height></image><lastBuildDate>Wed, 08 Sep 2010 23:49:01 GMT</lastBuildDate><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1578671</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1578671</guid><title>Черновцы: город, который помнит Империю</title><description>Для того, чтобы познакомиться с украинской «Веной», вполне достаточно одного дня – все достопримечательности собраны в центре, а на окраинах смотреть особо нечего Часто приходится слышать, как Черновцы сравнивают со столицей Австрии Веной. Многие не соглашаются, приводя в качестве контраргумента Львов &amp;ndash; там, мол, куда больше &amp;laquo;обломков империи&amp;raquo;. Но сами жители города утверждают, что хотя Габсбурги давно покинули эту местность, оставив потомкам город-памятник, здесь все еще помнят и чтут своих бывших правителей &amp;ndash; и памятники архитектуры сохранились, и солнечные часы здесь &amp;laquo;настроены&amp;raquo; на венский часовой пояс. И даже памятник императору Францу-Иосифу поставили. &amp;laquo;Газета&amp;hellip;&amp;raquo; прошлась по самым интересным местам города и убедилась &amp;ndash; хотя до Вены еще далековато, но сам город очень не похож на другие западноукраинские города.Ворота города и памятник трамваю&amp;laquo;Австрийскость&amp;raquo; Черновцов начинается сразу на ж/д вокзале  &amp;ndash; его выстроили в 1906-1909 годах по проекту архитектора Юлиана Захаревича, в том же стиле, что и спроектированный венскими архитекторами Фельнером и Гельмером городской театр. На высоком куполе &amp;ndash; статуя полуобнаженной богини Ириды &amp;ndash; вестницы богов, в компании с четырьмя ангелами. Вокзал Черновцов. Поезда сюда прибыли на 4 года раньше, чем в КиевУ вокзала гостей города традиционно встречают таксисты &amp;ndash; это, кстати, еще одна &amp;laquo;фишка&amp;raquo; Черновцов. На довольно небольшой город &amp;ndash; всего чуть больше 250 тыс. жителей &amp;ndash; их очень много, стоянки такси едва ли не на каждом углу, да и цены божеские.Мы же дожидаемся троллейбуса №3 или №5 и отправляемся в отель с родным названием &amp;laquo;Киев&amp;raquo;, отметив про себя, что перед отъездом заглянем и к единственному в Черновцах трамваю &amp;ndash; вагону-памятнику в сквере у вокзала. Вагон-памятник черновицкому трамваю в сквере у вокзалаТрамвай в Черновцах открыли в 1897 году, и так же, как в Киеве, он вначале &amp;laquo;штурмовал&amp;raquo; главный подъем города &amp;ndash; от вокзала к ратуше (перепады высот в городе &amp;ndash; 150 метров, так что многие улицы вполне &amp;laquo;киевские&amp;raquo; по уклонам). Однако развития он, в отличие от Вены-прародительницы, не получил, а в 1967 рельсы и вовсе сняли, отдав город во власть троллейбусов.И отель, и памятник архитектурыЧерновцы пока не настолько туристический город, как Львов, а потому гостиниц здесь немного и построены они давно. Но если ехать сюда погулять &amp;ndash; едва ли не лучшим вариантом окажется отель &amp;laquo;Киев&amp;raquo; за пару кварталов от Центральной площади (раньше ее называли Рынок, но название не прижилось). &amp;laquo;Австро-венгерская&amp;raquo; фреска на здании ратушиТрехместный номер с балконом над главным входом нам обошелся в 360 грн. Одноместный здесь и вовсе 90, а утром за 25 грн в ресторане можно получить классический завтрак с глазуньей и ветчиной. Само здание построено еще в конце XIX века как отель &amp;laquo;Palace&amp;raquo; &amp;ndash; так и написано гигантскими буквами на фронтоне здания, а название &amp;laquo;Киев&amp;raquo; осталось с советских времен.Парк Шевченко и качели влюбленныхВ главный городской парк мы отправляемся на все том же троллейбусе №5. Как гласит табличка, парк заложили в 1830 году, а в 1890-м трудящиеся Черновцов здесь впервые отметили Первое мая. Ухоженные дорожки, огромный парк аттракционов, летние кафе, работающий зеленый театр, увешанный афишами поп-звезд &amp;ndash; нечто подобное можно прочесть в воспоминаниях о киевском парке на склонах Днепра. Парк огорожен забором, то тут, то там &amp;ndash; скульптуры разных эпох, и совсем свежие &amp;laquo;качели&amp;raquo; в виде сердца с надписью &amp;laquo;Я тебе кохаю&amp;raquo; &amp;ndash; все женихи города считают своим долгом покатать на них невесту. Но сам парк темноват, и в нем всего один ресторан, да и тот без летней площадки. А вот обычных пивных кафешек хватает.Оплот науки в резиденции митрополитовВозвращаемся немного пешком (заблудиться в Черновцах сложно, практически на каждом перекрестке &amp;ndash; указатели с направлениями улиц) и осматриваем костел &amp;laquo;Сердце Иисуса&amp;raquo; на улице Шевченко. Увы, храм в плачевном состоянии, ныне здесь &amp;ndash; областной архив, а часы на башне с выцветшим циферблатом безнадежно остановились.  Но даже сейчас видно, что когда-то это было очень величественное здание. Сейчас ведутся разговоры, чтобы  вернуть его духовенству. Церковь при бывшей резиденции буковинских митрополитов и сейчас действующаяОт костела пробираемся окольными улочками к университету, по дороге осматривая стоящие по-городскому, вплотную друг к другу, одно-двухэтажные домики (даже на окраинах здесь весьма художественно оформлены фасады) и замечая остатки еще австрийской инфраструктуры: старинные столбы электропередач с неимоверным количеством проводов, какие-то ангары с надписями на немецком языке. Главный комплекс Черновицкого университета строился как резиденция буковинских митрополитов (митрополичью кафедру учредили в 1873 году, а университет был основан в 1875) по проекту чешского архитектора Йозефа Главки, выпускника Венской академии искусств. Комплекс из главного здания, церкви и семинарии строился в 1864-1882 годах и по сей день считается одним из лучших архитектурных ансамблей не только Украины, но и всей Восточной Европы. Проект был отмечен на Всемирной выставке в Париже, а к строительству привлекались мастера из Вены, Праги и других городов Австро-Венгрии, в самих же Черновцах пришлось открыть два новых кирпичных завода и каменоломни. Сейчас это, наверное, самое популярное среди туристов место города. Если попасть на экскурсию, то вам покажут три зала: Красный, Мраморный и Голубой. В Красном зале, который раньше был местом заседаний Священного Синода, паркет из красного бука, дуба и липы. А на одной из стен висят огромные венецианские зеркала, которым больше 150 лет. Созданные по старинной технологии, они насчитывают целых пять слоев серебра. Мраморный  зал, восстановленный после пожара, сейчас служит актовым залом университета, а Голубой (бывший спортивный) приспособили под хозяйственные нужды, и он среди остальных выглядит достаточно обыденно.Некрополь буковинского &amp;laquo;Вавилона&amp;raquo;После университета мы отправляемся в противоположный конец города &amp;ndash; осмотреть кладбище на улице Зеленой, имеющее статус музея-заповедника, как Лычаковское во Львове и Лукьяновское в Киеве. Для этого садимся на старинный, округлый троллейбус 4-го маршрута &amp;ndash; в Киеве таких нет уж лет 15. Раритетный транспорт, как корабль, проплывает мимо старинных зданий и вполне компенсирует отсутствие трамвая. И что характерно &amp;ndash; даже проехав весь город &amp;laquo;насквозь&amp;raquo;, мы не увидели ни одной &amp;laquo;хрущевки&amp;raquo; или &amp;laquo;сталинки&amp;raquo;.Главное отличие кладбища на Зеленой от своих &amp;laquo;коллег&amp;raquo; во Львове и Киеве &amp;ndash; здесь очень мало деревьев, и главными в обзоре становятся вычурные памятники со скульптурами, склепы&amp;hellip; Почти все надписи &amp;ndash; на латинице, во времена Австро-Венгрии основным языком в городе был немецкий, хотя самих немцев было немного: украинцы, поляки, евреи, румыны. Город на востоке империи напоминал Вавилон: даже чтобы устроиться в полицию, нужно было знать минимум три языка. Вторая мировая пощадила архитектуру, но от былой черновицкой интеллигенции и уникального и всегда мирного сосуществования многих наций почти не осталось следа &amp;ndash; переселения, расстрелы. Теперь элита буковинского &amp;laquo;Вавилона&amp;raquo; покоится здесь, на Зеленой. Через дорогу от мультинационального кладбища &amp;ndash; старинное еврейское. Покосившиеся, выстроившиеся очень близко друг к другу надмогильные памятники напоминают окаменевший строй солдат, у входа &amp;ndash; заброшенное здание синагоги с огромным куполом. Что-то здесь пытаются ремонтировать, выстроили Стену памяти из разбитых памятников, но от еврейской общины в Черновцах тоже мало что осталось.Трубач на крыше С кладбища в центр мы идем пешком по улице Русской, мимо одного шумного рынка, понемногу возвращаясь в наше время. Улочка, по киевским меркам, шириной с переулок, однако здесь &amp;ndash; двустороннее движение троллейбусов, и пробок мы не увидели. По дороге заглядываем на улице Сагайдачного к самым старым в городе церкви и синагоге и устремляемся в центр к Ратуше. Первый камень в здание ратуши (а заодно и свитки посланий к потомкам и монеты) заложили в 1843 году. Изначально здание строилось по разработанному в Вене типовому проекту, однако уже при строительстве добавили третий этаж. Ратуша имеет двое часов: одни &amp;ndash; традиционно на башне, другие &amp;ndash; на фронтоне здания, подаренные мэром города Антоном Кохановским (1817-1906), управлявшим городом целых 26 лет. Здание во все времена служило офисом городских властей, а башня служила и пожарной каланчой. С 2004 года в полдень на балкон башни выходит трубач и исполняет на все стороны света мелодию &amp;laquo;Там, на тому боці, там живе Марічка...&amp;raquo;. &amp;laquo;Справа от ратуши &amp;ndash; здание бывшей сберегательной кассы, на фронтоне которого сохранилась изумительная фреска, изображающая &amp;laquo;Семью австро-венгерских народов&amp;raquo;.Пешеходная улица во власти невестОт самой ратуши в сторону отходит единственная в городе пешеходная улица &amp;ndash; Ольги Кобылянской. Впрочем, это не псевдопешеходный Андреевский спуск &amp;ndash; здесь действительно нет машин, множество лавочек и летних террас кофеен. Впрочем, главный вид общепита здесь &amp;ndash; пиццерии &amp;ndash; едва ли не на каждом углу. Пешеходная улица Ольги Кобылянской: цветочница точно из фильмов...Примерно в середине улицы &amp;ndash; городской ЗАГС, у которого стоит роскошная кованая металлическая карета &amp;ndash; неизменное место для фотосессий новобрачных. А в вечернее время улица Ольги Кобылянской становится местом променада для невест будущих &amp;ndash; небольшие компании девушек встречаются здесь едва ли не на каждой лавочке. Здесь же можно приобрести и небольшие букетики &amp;ndash; у цветочницы в классическом одеянии....и кованая карета для невестС улицы Ольги Кобылянской мы сворачиваем на параллельную улицу Украинскую и устремляемся к Турецкой площади &amp;ndash; самой современной в Черновцах. По дороге осматриваем бывшую армянскую церковь &amp;ndash; теперь там дом органной музыки &amp;ndash; и вновь &amp;laquo;типовую застройку&amp;raquo; города &amp;ndash; малоэтажные особняки и доходные дома. Несколько минут &amp;ndash; и мы уже на Турецкой площади. Турецкая площадь &amp;ndash; подарок городу на 600-летиеЗдесь еще в доавстрийские времена турки построили колодец. А к 600-летию города, кстати, силами турецких работников, площадь преобразилась: мост над улицей Турецкой, откуда открывается панорама на другой берег реки Прут, работающие цветочные часы, гигантский велосипед&amp;hellip; И тот самый колодец-бювет &amp;ndash; теперь здесь снова можно набрать питьевую воду. Дом-корабль и часы с венским временемНа конец экскурсии мы оставили самые красивые здания Черновцов. На развилке улицы Главной и Шолом-Алейхема в конце XIX века один местный торговец выстроил дом-корабль &amp;ndash; с выходящими на обе улицы фасадами-палубами и огромным балконом на &amp;laquo;носу&amp;raquo;. По местной легенде, он был моряком,  и хоть старость решил прожить в Черновцах, не смог без &amp;laquo;корабля&amp;raquo;.Солнечные часы на Костеле Воздвижения Святого Креста на самом деле показывают венское, а не киевское время, причем довольно точноА рядом &amp;ndash; костел Воздвижения Святого Креста с башней. На нем мы нашли едва ли не самый символичный след Габсбургов &amp;ndash; солнечные часы, которые даже сейчас показывают именно венское время, на час меньше, чем наше, киевское. Дальше &amp;ndash; площадь Филармонии с великолепным зданием отеля &amp;laquo;Бристоль&amp;raquo;, где до сих пор живут студенты (общежитие все собираются переселить, да не выходит), и еще один ансамбль: огромная Театральная площадь &amp;ndash; яркий пример того, как раньше  грамотно относились к застройке. После открытия театра выдающимися архитекторами венской фирмы Фельнера и Гельмера (которые возводили театры в Вене и Одессе) площадь стали активно застраивать, и вскоре стало понятно, что театр буквально &amp;laquo;теряется&amp;raquo; среди новостроек. Вот тогда-то площадь перед театром превратили в красивый сквер, для чего срыли несколько метров грунта, чтобы визуально поднять здание Оперы. Как результат &amp;ndash; театр снова стал архитектурным центром площади. Хотя сейчас перед ним установили памятник Ольге Кобылянской, который там не совсем к месту, как, например, и бюст Шевченко на фронтоне Киевской оперы &amp;ndash; они кажутся непропорционально большими.</description><pubDate>Wed, 08 Sep 2010 14:59:30 GMT</pubDate><category>Общество</category><enclosure type="image/jpeg" length="3254" url="http://www.glavport.net/files/news/item_1578671.jpg"/></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1563560</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1563560</guid><title>Звернення УМВС України в Чернівецькій області</title><description>УМВС України в Чернівецькій області звертається до Вас із роз’ясненням позиції МВС України щодо недопущення фактів приховування інформації про злочини від реєстрації та покращання роботи міліції із захисту конституційних прав громадян</description><pubDate>Fri, 03 Sep 2010 08:12:58 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560839</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560839</guid><title>6 відсотків буковинців – неписьменні</title><description>За даними опитування, повну вищу освіту має кожен дев’ятий житель Буковини (11,5%), базову вищу – 1,3%, неповну вищу – кожен шостий (15,9%), повну загальну середню – 42%, базову загальну середню – 13,3%, початкову загальну середню – 9,9%. Не мають початкової загальної освіти 6,1% населення області.</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 11:26:22 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560840</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560840</guid><title>Тарашани а ля Лас-Вегас?</title><description>Особисто в мене починає складатися враження, що ми, буковинці, знані у світі не тільки своєю толерантністю, а й... гульками. Тільки порахуйте, скільки на теренах області розважальних закладів! А ми ж поки що не Лас-Вегас. І заокеанського потоку туристів у нас немає, на жаль.</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 11:22:31 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560841</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560841</guid><title>З Днем знань, ілі всьо-такі «С Дньом знаній»?</title><description>На адресу редакції надійшов лист від батьків учня однієї з міських шкіл. Батьки повідомляють, що наприкінці минулого навчального року їхня дитина отримала табель успішності. Досягненнями чада батьки задоволені, пишуть же вони з іншої причини: зі шкільного документа зі здивуванням дізналися, що рідною мовою їхньої української родини є… російська. В табелі у графі «Рідна мова» рукою вчителя дописано в дужках «рос.»</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 11:17:46 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560792</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560792</guid><title>Лікар – вічний учень</title><description>Ця думка лейтмотивом пройшла крізь усю церемонію посвяти в студенти першокурсників Буковинського державного медичного університету. Свято відбулося у розкішному  палаці «Академічний», який на всі роки навчання стане для майбутніх медиків осередком культури й дозвілля. Та головним буде навчання: 71 доктор наук і понад 300 кандидатів наук передаватимуть їм свої знання та навички.</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 11:11:05 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560793</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560793</guid><title>Автівка з дуба вміє пересуватися</title><description>Авто-кабріолет, зовнішня частина якого виконана з дубу, вартістю 800 тис. грн, презентував на Театральній площі Чернівців місцевий автомайстер Василь Лазаренко. Авто має всі технічні документи і є транспортним засобом. Автівка на базі ретромарки «крайслер» 1989 року випуску має об’єм двигуна 2,6 л. Всередині вона обшита шкірою. На унікальне авто вже знайшовся покупець, який готовий придбати його за 800 тис. грн.</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 11:08:16 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560794</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560794</guid><title>Перемога буковинських видавців</title><description>Книга «З української старовини» Дмитра Яворницького, яка вийшла у Чернівецькому видавничому домі «Букрек», визнана найкращою книгою України. Вона отримала гран-прі на VI міжнародній виставці-ярмарку в Києві. Упорядник видання – генерал-майор Петро Житар. В оформленні використані репродукції з картин чернівецького художника Андрія Холоменюка.</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 11:06:27 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560795</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560795</guid><title>Станівецький керамблок: традиційно і сучасно</title><description>У мальовничому селі Станівці, що у Глибоцькому районі на Буковині, є вулиця Заводська. І це не данина моді далеких часів буковинської індустріалізації. Річ у тім, що на тій вулиці працює потужний, як за мірками сьогодення, Станівецький цегельний завод. А вдихнув у нього друге життя 8 років тому «зелений» випускник-економіст Буковинського державного фінансово-економічного інституту Ігор САВЧУК</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 11:04:11 GMT</pubDate><category>Экономика</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560796</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560796</guid><title>Фінансова криза і стихія? Усе під контролем!Принаймні у Глибокій</title><description>Фактично безробітні у Глибоці є, як і в кожному місті. Але їхній відсоток незначний. Вважаю, якщо людина хоче працювати, вона знайде собі заняття за будь-яких умов, – переконаний пан Костянтин. – На жаль, багато людей хочуть все і одразу, не витрачаючи зусиль на пошуки роботи.</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 11:00:00 GMT</pubDate><category>Политика</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560523</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560523</guid><title>Микола МАЛЯРЧУК: В Україні можна законно закрити будь-який бізнес</title><description>Чи допоможуть реформи Держкомпідприємництва і новий Податковий кодекс зміцнити малий та середній бізнес? Чи насправді дрібні підприємці «паразитують» на спинах великих виробників і не дбають про споживачів? Коли закінчиться протистояння підприємців і контрольних органів? Напередодні Дня підприємця на запитання кореспондента відповідає голова представництва державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва в Чернівецькій області Микола МАЛЯРЧУК</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 10:51:38 GMT</pubDate><category>Экономика</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560524</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560524</guid><title>Заморська екзотика на чернівецькому городі</title><description>«Заземлитися» і поговорити з рослинами – насолода, яку кожного дня переживає чернівчанка Лариса КУБАСОВА. Жінка втілила у життя давню мрію – розвела вдома дендросад із рослин та квітів, які в нашому кліматі дуже важко приживаються...</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 10:42:13 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560123</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560123</guid><title>нтелектуальні туристи  з’їдуться до Чернівців На міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz»</title><description>Міжнародний поетичний фестивль «Meridian Czernowitz» відбудеться 3-5 вересня. У програмі фестивалю не лише літературні читання, але й відкриття нової вулиці, культурологічні екскурсії, фотовиставки, відео-, поезія, інсталяції і багато інших цікавих імпрез.</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 09:55:58 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560124</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560124</guid><title>Право обирати і бути обраним</title><description>За два місяці буковинці обиратимуть депутатів місцевих рад за новим законом. Про особливості нинішнього виборчого процесу – наша розмова з Іваном СУШИНСЬКИМ, начальником ГУ юстиції в області.</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 09:49:36 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560125</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560125</guid><title>Чи допоможуть реформи суду справедливості?</title><description>Верховна Рада в другому читанні ухвалила Закон «Про судоустрій та статус суддів», що стало початком обіцяної президентом реформи судової влади в державі. Цей нормативно-правовий акт має як своїх прихильників, так і противників. Байдужих немає, адже судочинство стосується не тільки спеціалістів у цій галузі – юристів, адвокатів, суддів, але й безпосередньо громадян, які вже давно зневірилися у «гуманності нашого суду». Дискусія ведеться як з точки зору правового обґрунтування деяких положень Закону, так і з точки зору правильного вектора руху судової реформи загалом. Займаючи нейтральну позицію, оцінимо новації в судоустрої та судочинстві.

Суддю обиратиме комп’ютер
Новий закон позбавляє голову суду головного – права визначати, якому саме судді розписати розгляд тієї чи іншої справи, що не може не розцінюватися як позитивний крок. Від 1 січня 2011 року запроваджується автоматизована система судового документообігу, яка має забезпечити об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з дотриманням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді. З іншого боку, наш народ знайде вихід і з цієї ситуації: тепер, якщо необхідно вплинути на хід (рішення) справи, зацікавленій особі необхідно «шукати вихід» безпосередньо на того суддю, якому розподілена справа. Нічого неможливого не існує...
Однією інстанцією більше
Передбачається створення Вищого спеціалізованого суду в цивільних і кримінальних справах, а Верховний Суд України позбавляється функцій касаційної інстанції в цих справах. Позитивне це тому, що наразі Верховний Суд не справляється із навантаженням, тож ефективність однакового застосування законів судами загальної юрисдикції ставилася під сумнів. З іншого боку, за новим законом Верховний Суд позбавлений можливості впливати на практику судів загальної юрисдикції, зокрема, шляхом надання роз’яснень до застосування законодавства. Такими повноваженнями будуть наділені вищі спеціалізовані суди. Верховний Суд уповноважений нині переглядати рішення вищих судів виключно з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального, а не процесуального права у подібних правовідносинах. Більше того, такий перегляд можливий тільки тоді, коли вашу заяву про перегляд допустить до розгляду відповідний вищий спеціалізований суд, рішення якого ви оскаржуєте! От зараз і подумайте, як часто будуть траплятися такі допуски і як таке недопущення сприятиме об’єктивності та справедливості судового розгляду? Однак, навіть якщо ваша заява про перегляд рішення потрапила таки до Верховного Суду, то останній може тільки скасувати оскаржуване рішення і направити справу на новий розгляд, але аж ніяк не ухвалити нове рішення!

Швидкість чи якість?
Автори нового закону суттєво скоротили процесуальні строки розгляду справ, які в кожній інстанції не повинні перевищувати тепер одного-двох місяців, а в деяких категоріях справ – 20, 15, а то й 5 днів. На перший погляд, це дасть можливість подолати судову тяганину в часі, однак нам не потрібно тільки швидко, нам треба якісно, щоб не було «рівно-криво, аби живо». Це, в свою чергу, може призвести до поверхневого дослідження суддею матеріалів справи та не завжди об’єктивного вирішення судових спорів. Або ж громадяни будуть подавати тисячі скарг до Вищої ради юстиції з приводу порушення строків розгляду їхніх справ.
Закон відчутно скоротив строки на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень. У цивільних справах замість 10 днів на подачу заяви про апеляційне оскарження та 20 днів на подачу самої ж апеляційної скарги, подаватиметься тільки апеляційна скарга виключно протягом 10-ти днів від дня проголошення рішення суду. Замість двох місяців на подання касаційної скарги – 20 днів; на оскарження процесуальних ухвал – 5 днів.
Кому скаржитися пенсіонерам
У березні цього року набрав чинності закон, за яким розгляд пенсійних і спорів щодо соціального забезпечення (адміністративні спори) віднесено із компетенції адміністративного судочинства до цивільного. Верховний Суд звернувся до Конституційного Суду щодо неконституційності зазначеного нормативного акту на підставі того, що останній обмежує право на судовий захист. Конституційний суд рішення ще не ухвалив, однак новий закон про судоустрій згадану категорію спорів знову повертає до адміністративної юрисдикції.
Доходи суддів декларуватимуться
Наприкінці не можемо обминути посади й статусу судді. Закон передбачає дещо новий підхід до підготовки суддівських кадрів, їхнього добору тощо. Цікавою є фінансова складова справи. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 15 мінімальних зарплат, визначених законом – це запроваджуватиметься поетапно від 1 січня 2011 до 1 січня 2015 року. Суттєвою є й доплата за науковий ступінь у розмірі 15 і 20 відсотків від посадового окладу. Відтепер суддя зобов’язаний щорічно не пізніше 1 квітня подавати до Державної судової адміністрації України декларацію про майновий стан для оприлюднення її на офіційному веб-порталі судової влади.
Щодо висновків… Сказати однозначно можна тільки одне: суд, першочергово, – це людський фактор, адже рішення іменем України ухвалює не машина, а людина. Тому, скільки б ми не намагались вносити зміни до законодавства, результатів не буде, аж поки не сформується новий підхід самого судді до своєї професії, його внутрішніх переконань, моралі та відчуття найвеличнішого права – права судити.

Олександр ЗАГАРІЯ, юрист</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 09:47:10 GMT</pubDate><category>Политика</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560087</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560087</guid><title>Валерій ГАЛАН:   «Україна – одна з небагатьох країн, у якій ще можна… їсти!»</title><description>Шукаємо відповідь на запитання «де взяти якість?». Можливо, про це знає відомий буковинський бізнесмен і ресторатор Валерій ГАЛАН, адже кухня в організованих за його участі закладах – від маленької чернівецької «Корчми «Колесо» до легендарної «Фортеці «Гетьман» на трасі Київ-Одеса – славиться в усій Україні. Вирушаємо до нього. І виявляється, що проблеми якості кухні – це не проблеми окремого кухаря чи ресторану. Це проблеми всієї ресторанно-туристичної галузі цілої держави України!</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 09:40:03 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560088</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560088</guid><title>Забобони чи традиції?</title><description>Поради цілителя Гавриїла ШУРПІНА, керівника «Витоків» – чернівецької філії Української академії цілительства, багатьом стануть у пригоді. Їх можна перевірити на собі. Принаймні, гірше від цього нікому не буде.</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 09:31:49 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560089</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560089</guid><title>Подбай про зовнішність після літа</title><description>Літо пройшло, і після відпусток ми з новими силами беремося за роботу. Але нам на думку не спадає, що від засмаги та відпочинку наш організм переживає сильний стрес. Адже найголовніші складові відпочинку – сонце, повітря, море – мають ще й зворотний бік медалі. Отже, повернувшись із відпустки, приділіть увагу своїй зовнішності.</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 09:27:44 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560050</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1560050</guid><title>Діти до школи – жовтяниця за ними</title><description>Захворюваність на гострі кишкові інфекції (ГКІ) за 7 місяців 2010 року на Буковині перевищила аналогічний період 2009 року на 38,4%: зареєстровано 678 випадків (від 90 до 138 на місяць). Понад 70% хворих – діти, до того ж, майже всі (9 з кожних 10) – молодші за 4 роки! Більше половини всіх недужих мешкає в обласному центрі.</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 09:25:25 GMT</pubDate><category>Общество</category></item><item><link>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1559764</link><guid>http://www.glavport.net/lastnews.php?id=1559764</guid><title>«Скрипка грає,серце крає…»</title><description>Сьогодні над інструментами, здатними заворожувати чарівними звуками, чаклує кіцманчанин Орест Моргоч. Стати висококласним скрипковим майстром Орест Миколайович марив іще змалку. Прикметно, що босоноге дитинство майбутнього майстра пройшло на тій же малій батьківщині, де згодом народився автор «Червоної рути» Володимир Івасюк, який до речі, у шкільні роки вчився гри на скрипці</description><pubDate>Thu, 02 Sep 2010 09:04:56 GMT</pubDate><category>Общество</category></item></channel></rss>